субота, 7 січня 2017 р.

З чудовим, зворушливим святом, дорогі колеги!

Свят-вечір тихо землю огорта… З усіх доріг ми спішимо до хати, Де на столі вечеронька свята, Де, слава Богу, є кому чекати. Як зійде Вифлеємськая зоря, Щоб освітити шлях вікам майбутнім, До столу, де зібралася сім’я, Вертають тіні предків незабутніх. Вони приходять в році тільки раз, Всі ті, що залишились на світлинах, В переказах і в пам’яті у нас, Кого нам так бракує у родинах… Вони на хвильку з вічності зайдуть, І в час молитви, тихий і величний, У полум’ї свічок проступлять крізь сльозу Шляхетні риси рідного обличчя. Як чудо воскресіння коляда В дитинство нас вертає на хвилину… Ще всі живі, і мати молода, А ти – дитя, безгрішне і невинне. І все твоє єство – лише любов До Господа, до ближнього, до світу. Душа по вінця повниться добром.
У ній Христа народження славіте!